Звоните сейчас +38 (097) 976-96-30, +38 (0432) 52-34-34
Facebook VK

Лідер «ТІК» Віктор Бронюк: «Свій рай можна створити будь-де!»

Пятница, 03 марта 2017 00:00

По завершенні шаленого туру «EuroDвіжн», яким гурт «ТІК» сколихнув всю Україну, подарувавши більше 50 годин подільського драйву 24 містам, лідер «ТІК» Віктор Бронюк ексклюзивно для журналу «Свадьба Года» відкрив таємницю своєї «секретної дієти» і розказав, як при такому шаленому ритмі життя вдається завжди підтримувати романтику у родині.

- Вікторе, 24 березня на власний день народження замість подарунку ви вирішили зробити свято дітям з Центру реабілітації «Смарагдового міста» у Святогірську. Чи відгукнулися фанати?

- Фанати у нас чудові, тому відгукнулися. На жаль, у нашій країні є багато діток, які у свій день народження не мають найціннішого – родинної підтримки. Тому ми вирішили влаштувати подарувати позитивні емоції всім березневим іменинникам Центру, влаштувавши «солодкий стіл» з подарунками. У наш час ми всі повинні підтримувати один одного, а діток - тим більше.

- Вам приємніше отримувати чи дарувати подарунки?

- Приємно і те, й інше. Але дарувати - це дійсно особливий трепет, тим паче коли знаєш, що людина цього дійсно бажає, але не очікує. От нещодавно Корпоративний Фонд «ТІК» проводив конкурс стипендій для обдарованих діток Вінниці. Ми обрали 5 переможців, яким 4 квітня під час нашого вінницького концерту вручили грошові сертифікати. Цікаво, що у день, коли з незалежним журі ми визначали переможців стипендій, на свій подив я виявив, що серед претендентів є мій племінник. Він вчиться грати на саксофоні і дуже хотів замінити мундштук, бо грає на альтовому саксофоні, але мріє про тенор-саксофон. Побачивши заявку племінника на конкурсі, я, звісно, не став оцінювати його проект, бо це було б не чесно. Але вирішив: раз він дійсно так цього хоче, то саксофон йому подарую особисто від себе. Малий так зрадів подарунку, що тепер від того саксофону його не відірвати (посміхається).

- Що у свої 38 років ви вважаєте найбільшим здобутком, а що хотіли би змінити якнайшвидше? - Найбільший мій здобуток - що на сьогоднішній день маю прекрасну родину: кохану дружину, хороших діток, слава Богу, живі батьки, у мене є прекрасний колектив. А стосовно змін - хотілось би трошки оптимізувати свій графік і більше часу подорожувати. Насправді є ще дуже багато цікавого у світі й нашій Україні, що хотілося б побачити, доторкнутись своїми руками. Також є мрія - знімати кіно. У мене вже давно готові два кіносценарії, тепер залишилось знайти час і почати все втілювати у життя.

- Крізь які труднощі довелось пройти вам разом з гуртом, підкорюючи український шоу-бізнес?

- Найперший такий момент був ще у студентські часи. Коли я почав писати пісні, друзям в університеті не одразу зізнався, що композиції - мого авторства. Я всім розказував, що то пісні мого товариша з педучилища. І лише потім, коли вже всі почали розпитувати, як його звати, коли у нашому середовищі пісні стали настільки популярними, що без них не обходилося жодне студентське застілля, зізнався, що я і є автор. Всі схвально відреагували. Інша річ, коли постало питання виводити свою творчість на національний музичний ринок. Ми записали демо-версію і поїхали у Київ. На 90 % відповіді продюсерів були, що то лайно і «взагалі, хлопці, ви не тим займаєтеся». Багатьох би це зупинило одразу, але не нас. Ми - чи не єдиний колектив, який у своєму розвитку пішов проти всіх законів шоу-бізнесу. Багато хто на початку нам казав, що все це на рік-два, але, бачте, вже 12 років позаду.

- Яка з ваших пісень писалась найважче?

- У кожної пісні своя історія. Найскладнішою все-таки вважаю пісню «Для мами» - я написав її 10 років тому на мамин 50-річний ювілей. Ця пісня настільки особиста, що я зовсім не планував її запускати в ротацію. І лише тоді, коли раптом почув її у знайомих на телефоні, вирішив: композиція зажила своїм життям, потрібно зробити її якісний запис. Сьогодні щиро радію, що люди, слухаючи пісню «Для мами», усвідомлюють: потрібно поважати, любити й берегти своїх неньок щодня!

- У лютому-березні відгримів Україною ваш новий тур «EuroDвіжн». Яке місто найбільше вразило?

- У кожному місті є своя самобутня атмосфера, свої традиції, своє сприйняття у людей. Цьогорічний тур «EuroDвіжн» був чудовим! Після концерту в Умані у нашому гурті на одного татуся стало більше – у тромбоніста Сергія Шамрая народилась донечка. А під час концерту в Чернігові пісню «Веснянка» я співав разом з 11-річним сином нашого бас-гітариста Олександра Клименка. А серед міст, які найбільше вразили, я все ж таки виділив би міста Східної України: Херсон, Харків, Миколаїв, Дніпро. От, наприклад, у Харкові, зібравшись перед концертом, люди просто встали і всі-всі почали співати гімн України! Це була неймовірно красива і щира картина, яка вкотре довела, що хто б що не хотів, а Харків - наш! - Під час вінницького концерту 4 квітня для всіх несподіванкою і сюрпризом став ваш виступ з дочкою. Ви разом заспівали колискову «Тане вечір». Хвилювалися? - Чесно кажучи - як ніколи в житті! Це був надзвичайно хвилюючий і трепетний момент. І мені дуже приємно, що зала зустріла дебют моєї донечки так тепло й привітно. У свої вісім років Єва мене випередила (посміхається)! Мій дебют на подібній великій сцені відбувся значно пізніше. Радію, що як для дебюту - із задачею дочка справилась добре. Це завжди була її головна мотивація – гарно вчитися співати, щоб зі мною виступити на одній сцені. Єва змалечку найбільше за всі іграшки любила бавитись із мікрофоном: ставала перед дзеркалом і співала.

- Влітку з туром «EuroDвіжн» ви поїдете в США і Канаду. За кордоном запитають про те, що відбувається в Україні?

- Дуже часто запитають, цікавляться. Але я вже неодноразово ловив себе на думці, особливо спілкуючись з представниками діаспори старшого покоління, що вони більше люблять і цінують той образ України, яку вони пам’ятають і яку собі придумали. Сумуючи за Батьківщиною, люди часто ідеалізують. А коли починаєш говорити про реальний стан речей, не всі це готові сприймати. Попри все, українські громади в США і Канаді багато сил вкладають у те, щоб зберегти українські традиції. Серед українців Канади навіть вважається: якщо дитина не знає української мови і не вміє танцювати народні танці, значить батьки на дитині зекономили (посміхається). В українців, які живуть за кордоном, у кожного своя історія. Кожна з них наповнена десь радістю, десь сумом, але головне у тому всьому - що навіть за океаном зберігається та щира українська людяність, ті гарні риси характеру, які притаманні нашому народу

- Ви багато займаєтеся волонтерською діяльністю. Більше того – ваш гурт часто виступає на Донбасі. Концерти у тій прифронтовій зоні України особливі?

- Надзвичайно особливі! І з гуртом «ТІК» у повному складі, і сам з гітарою у руках я їжджу у волонтерські поїздки на Схід, щоб піснями та своїми концертами підняти настрій і бойовий дух нашим хлопцям. Особисто мені важливо по закінченні всього цього мати можливість пояснити дітям, що я робив. Під час нинішнього туру «EuroDвіжн» ми вирішили скористатися нагодою і відвідали українських «морських котиків». 73-й морський центр спеціальних операцій, яким керує легендарний український герой-патріот, повний кавалер ордену «За мужність», капітан Едуард Шевченко, базується в Очакові. У всіх містах Донбасу люди вже четвертий рік живуть поруч з війною. Їм конче потрібно відчувати себе не забутими, тому без роздумів їдемо!

– Ви брали участь у різноманітних соціальних проектах. Що це для Вас?

– У моєму житті вже багато років є благодійний фонд «Подільська громада», де нині я є головою наглядової ради. Гасло нашого фонду: «Ми допомагаємо тим, хто допомагає іншим». Зараз також особливо хочеться підтримати обдаровану молодь, тому на базі «Подільської громади» ми створили Корпоративний Фонд «ТІК». Оскільки ми вже повернули у бік Європи, хочеться, щоб все робилось цивілізовано. Щоб ми вже переходили від спонтанної благочинності до цивілізованої філантропії. Щороку у наш Корпоративний Фонд гурт «ТІК» акумулює певну суму грошей і ми проводимо різні конкурси й мікрогранти для творчої молоді.

- При такому насиченому ритмі життя вистачає часу на власні захоплення?

- За першою освітою я - художник-дизайнер і вчитель образотворчого мистецтва та праці. Вдома маю власну майстерню, але, зізнаюся, вже давно не вдається знайти час. Востаннє я малював з донькою під час весняних канікул. А загалом з родиною ми любимо всі разом кататися на велосипедах – велосезон уже відкрили. А у мене з приходом весни ще й купа справ по садку й городу назбиралась. На початку квітня я вже посадив картоплю, висіяв на грядках салати, моркву, буряк. Тепер після зими треба кущі, дерева пообрізати – коли живеш у приватному будинку, чоловічої роботи завжди вистачає. Я, як людина, що виросла у селі, не тільки її не цураюся, а й люблю. Тому коли часом треба «випустити пару», мене завжди виручає найкращий український «антидепресант» - обрізка дерев.

- Ви із дружиною щороку відзначаєте дату весілля чи тільки круглі дати святкуєте?

- Дату народження нашої родини обов'язково відзначаємо щороку. Ми одружилися 12 липня – у День Петра й Павла – і дуже часто у цей день є виступи. Я вдячний своїй Танюші, що вона завжди з розумінням ставиться до таких «нюансів» моєї роботи. Адже у принципі це не так важливо: конкретно у цей день влаштувати свято чи на наступний.

– Яке місце в Україні, по-вашому, найкраще для романтичного відпочинку з коханою людиною?

– Є така приказка, що з коханою людиною рай може бути і в шалаші. Це правда! Не треба десь далеко шукати особливе місце, щоб почувати себе у раю. Свій рай можна створити будь-де! У мене є знайомі, які залишають дітей на бабусю, їдуть на дачу, ставлять намет в кінці городу або біля річки - і так декілька днів відпочивають, отримуючи максимум задоволення. Не обов’язково їхати десь далеко за кордон. Тим паче, розкішних пейзажів та романтичних ландшафтів в Україні дійсно вистачає. Дуже гарні романтичні місця – Шацькі озера на Волині. Разом також можна відвідати красивий «Тунель кохання» на Рівненщині. Ну, а місце, де в Україні романтика буквально на кожному кроці – це наші прекрасні Карпати. Минулого року навесні ми за порадою друзів побували у містечку Гута Івано-Франківської області. У Гуті, можливо, немає тієї інфраструктури, яка зараз є на розрекламованих курортах, проте там є неймовірно чисте повітря, прекрасні краєвиди, цілющі джерела, ягоди, гриби і головне - гарні люди, не розбещені напливом туристів. Від такої поїздки отримуєш неоціненний заряд енергії!

 

Прочитано 40 раз Последнее изменение Воскресенье, 03 декабря 2017 22:41
Поделитесь материалом
Оцените материал
(0 голосов)

Галерея изображений

Свяжитесь с нами

Мы всегда открыты для сотрудничества!
Мы рады вас видеть:
г. Винница, ул. Келецька, 51, офіс 403
Напишите нам
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Позвоните
+38 (0432) 52-34-34
+38 (097) 976-96-30

Наши возможности

Узнайте больше о услугам которые мы предлагаем

Wedding agency Свадьба года

Рассылка

Оставайтесь в курсе последних новостей из мира свадеб. Подпишитесь на нашу рассылку.